Опис дисципліни

Назва  дисципліни

Природно-заповідні території

Статус

Вибіркова дисципліна циклу професійної підготовки

Рівень вищої освіти

Перший (бакалаврський)

Курс, семестр

1 курс, 2 семестр

Обсяг кредитів, годин (з них: лекційні/практичні)

Обсяг кредитів — 5; загальний обсяг годин — 150, з них лекційних — 30, практичних — 20.

Підсумковий контроль

залік

Кафедра, яка забезпечує викладання

Кафедра географії та геоекології

Викладач: ПІБ, науковий ступінь, вчене звання

Мирза-Сіденко Валентина Миколаївна, кандидат біологічних наук, доцент

Анотація

Попередня підготовка

Базові знання із шкільних курсів географії, біології, екології, природознавства,  основ природоохоронної діяльності

Зміст дисципліни

Тема 1. Вступ. Поняття природоохоронної території, природно-заповідного фонду, природної спадщини, заповідної справи. Наукові засади заповідної справи.

Тема 2. Історія розвитку природно-заповідних територій .

Тема 3. Законодавча база: сутність та головні принципи. Правовий режим територій та об’єктів ПЗФ.

Тема 4. Класифікація природно-заповідних територій МСОП. Світова природна спадщина. ші природно-заповідні території континентів.

Тема 5. Класифікація заповідних територій України.

Тема 6. Природно-заповідні території України. Біосферні заповідники України.

Тема 7. Природні заповідники України.

Тема 8. Національні природні парки.

Тема 9. Регіональні ландшафтні парки (РЛП).

Тема 10. Заповідні урочища.

Тема 11. Ботанічні сади як науково-дослідні природоохоронні установи.

Тема 12. Дендрологічні парки. (

Тема 13. Зоологічні парки.

Тема 14. Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва як найбільш визначні зразки паркового будівництва.

Тема 15. Оптимізація мережі природно-заповідних територій України.

Тема 16. Концепція створення національної екомережі.

Тема 17 Природно-заповідний фонд Кіровоградської області.

Чому це цікаво/треба вивчати

Дисципліна сприяє формуванню географічної картини світу, розумінню проблем збереження природного середовища, зокрема, осередків природних ландшафтів, рідкісних та зникаючих видів рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів, формуванню знань з питань розвитку та стану природно-заповідних територій та об”єктів, розумінню та дотриманню природоохоронного законодавства

Компетентності

Здатність застосовувати базові знання з природничих та суспільних наук у навчанні та професійній діяльності при вивченні Землі, геосфер, материків і океанів, України, природних ресурсів та природокористування, природних і суспільних територіальних комплексів.

Здатність до системного географічного мислення, розуміння та пояснення основних фізико-географічних та суспільно-географічних процесів, що відбуваються у географічному просторі на різних просторових та часових рівнях його організації, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між компонентами природи та суспільства.

Здатність проектувати і складати різноманітні тематичні карти, застосовувати основні графічні прийоми при побудові карт, методи і способи для аналізу інформації за географічними картами, працювати з географічними картами, атласами та іншими картографічними творами.

Здатність до розуміння та пояснення особливостей фізико-географічних об’єктів у геосферах, взаємозв’язків у ландшафтах та біогеоценозах; географічного аналізу закономірностей просторової диференціації ландшафтної оболонки та прояву фізико-географічних закономірностей в межах океанів, материків, фізико-географічних регіонів світу, України та її регіонів.

Здатність пояснювати геоекологічні аспекти існування природно-техногенних систем, прагнення до збереження навколишнього середовища, раціонального природокористування, охорони ландшафтного різноманіття та біорізноманіття, природоохоронної та природно-заповідної діяльності.

Здатність усвідомлювати сутність взаємозв’язків між природним середовищем та людиною, визначати роль природно-географічних факторів у розвитку суспільства на різних етапах розвитку людства, тенденції взаємодії суспільства і природи в часовому вимірі, розуміти та пояснювати стратегію збалансованого розвитку людства.

Чому можна навчитися (результати навчання)

Розуміння основних механізмів функціонування природних і суспільних територіальних комплексів, окремих її компонентів, змін, які відбуваються у географічному середовищі під впливом природних і антропогенних чинників, наслідків і детермінант в контексті концепції сталого розвитку людства, усвідомлення важливості збереження навколишнього середовища, охорони біологічного різноманіття, природоохоронної та природно-заповідної діяльності;

Розуміння основних фізико-географічніихта суспільно-географічних процесів, що відбуваються у географічному просторі на різних рівнях його організації, причинно-наслідкові зв’язки між компонентами природи та суспільства;

 просторової диференціації географічної оболонки і географічного середовища на глобальному, регіональному та локальному територіальних рівнях;  взаємозв’язків у ландшафтах та біогеоценозах, закономірності просторової диференціації

Географічне мислення, встановлення  причинно-наслідкові зв’язки між компонентами природи та суспільства, використовує концепції, парадигми, теорії географії для характеристики географічних явищ і процесів на різних просторових рівнях (глобальному, регіональному, в межах України, локальному);

Відбір, аналіз, представлення і поширення інформації, використовуючи різноманітні письмові, усні та візуальні засоби, картографічні методи, застосування ГІС-технологій для вирішення задач, створення тематичних карт,  використання інтернет-ресурси;

Вміння проводити польові природознавчі, фізико-географічні дослідження, інтерпретація отриманих результатів досліджень, застосування їх у професійній діяльності для організації практичних занять в школі та у позашкільній краєзнавчоій та природоохоронноійроботі.

Види навчальної діяльності

Лекція, презентація, бесіда, дискусія, групова робота, екскурсія

Критерії оцінюван

Максимальна кількість балів — 100.

СИСТЕМА РЕЙТИНГОВИХ БАЛІВ

1.Практичні заняття:

Змістовність виконаних самостійно практичних  робіт – 5 балів.

2. Контрольна робота.

– “відмінно”, повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) –5 балів;

– “добре”, достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної

інформації), або повна відповідь з незначними неточностями – 4бали;

– “задовільно”, неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 1 -2 бали;

– “незадовільно”, незадовільна відповідь (не відповідає вимогам на 3бали) – 0 балів.

3.Змістовні  відповіді - до 5 балів

4.Контроль самостійної роботи (реферат, презентація , інші види самостійної роботи)  – до 10 балів (оцінюється змістовність, якість, особистий внесок).

5. Підготовка реферату з презентацією -  до 20 балів.

Web-посилання на навчальні дисципліни на веб-сайті університету

 

Опис дисципліни

Назва дисципліни

Історична географія

Статус

Вибіркова

Рівень вищої освіти

Перший (бакалаврський)

Курс, семестр

1 курс, 2 семестр

Обсяг кредитів, годин (з них: лекційні / практичні)

5 кредитів, 150 годин (з них 30 год. лекції, 20 год. практичні роботи)

Підсумковий контроль

Залік

Кафедра, яка забезпечує викладання

Географії та геоекології

Викладач

Онойко Юрій Юрійович, кандидат географічних наук, доцент

Анотація

Попередня підготовка

Базові знання з дисциплін фізико-географічного та суспільно-географічного блоків, знання з історії як мінімум на рівні шкільного курсу

Зміст дисципліни

Змістовний розділ 1. Історична географія як наука. Історико-географічні особливості розвитку стародавнього світу.

Вступ. Історична географія як наука. Джерела історико-географічних знань. Історична періодизація. Природне середовище як фактор історичного розвитку суспільства. Первісна епоха людства та найдавніші цивілізації, їх поширення та географічні досягнення. Виникнення перших держав. Давні цивілізації Сходу і Середземномор’я. Племена і цивілізації Євразії, Африки, Австралії та Америки. Політична карта стародавнього світу. Найбільші міста. Соціальний розвиток, матеріальне виробництво та духовна культура стародавнього світу, вплив на довкілля.

Змістовний розділ 2. Історико-географічні особливості Середньовіччя та епохи Великих географічних відкриттів.

Епоха середньовіччя: загальні риси історико-географічного розвитку та регіональні географічні особливості. Політична карта, економічний розвиток, населення та етнічні процеси, матеріальна та духовна культура, географічний розподіл праці та торгові зв’язки в Європі та інших регіонах світу в середні віки. Передумови та особливості Епохи Великих географічних відкриттів. Політичні, соціальні, економічні та наукові наслідки Епохи Великих географічних відкриттів. Створення перших колоніальних імперій. Формування світового ринку. Матеріальна та духовна культура. Взаємодія суспільства та природного середовища в середні віки та Епоху Великих географічних відкриттів, наслідки такої взаємодії.

Змістовний розділ 3. Історико-географічні особливості Нового та Новітнього часу.

Сутність і періодизація Нового та Новітнього часу. Загальні та регіональні особливості розвитку виробничих сил, населення і культури. Особливості формування політичної карти, державного устрою, економічного розвитку та національного складу, географічний розподіл праці та торгові зв’язки в окремих регіонах світу. Колоніальні імперії та їх історико-географічний розвиток. Розпад колоній. Загострення екопроблем в епоху Новітнього часу: причини, особливості, наслідки. Історико-географічні особливості розвитку території України від часу заселення людиною і до сьогодення.

Чому це цікаво / чому це треба вчити

Історична географія дає змогу зрозуміти просторово-часові закономірності розвитку суспільства, ландшафтної оболонки протягом історичного часу, особливості та наслідки процесу їх взаємодії на різних історичних етапах. Не маючи базових знань з історичної географії важко зрозуміти сучасні географічні процеси та спрогнозувати тенденції їх розвитку на майбутнє.

Компетентності

Загальні компетентності. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

Фахові компетентності. Здатність до системного географічного мислення, критичного сприйняття інформації, розуміння та пояснення основних фізико-географічних та суспільно-географічних процесів, що відбуваються у географічному просторі на різних просторових та часових рівнях його організації, уміння встановлювати географічні закономірності та причинно-наслідкові зв’язки між компонентами природи та суспільства, виявляти тенденції їх розвитку.

Здатність пояснювати закономірності територіальної організації суспільного виробництва, населення, культури та релігій, просторових форм організації життя людей у світі, його регіонах та країнах на основі історико-географічного підходу.

Чому можна навчитися (результати навчання)

Вивчивши дисципліну «Історична географія» студенти будуть знати і розуміти принципи та закономірності будови і функціонування ландшафтної оболонки Землі, її еволюцію протягом історичного часу; на основі історико-географічного підходу зможуть пояснити закономірності просторової диференціації ландшафтної оболонки та прояв географічних закономірностей на глобальному, регіональному та локальному територіальних рівнях; зрозуміти геоекологічні аспекти функціонування природно-техногенних систем та усвідомити важливість охорони навколишнього середовища; на основі історико-географічного підходу пояснити закономірності територіальної організації суспільного виробництва, населення, культури та релігій, просторових форм організації життя людей у світі, його регіонах та країнах

Види навчальної діяльності

Види навчальної діяльності: фронтальна, індивідуальна, групова робота.

Види навчальних занять: лекційні та практичні заняття.

Критерії оцінювання

При оцінюванні навчальних досягнень студентів насамперед враховується ступінь опанування теоретичними знаннями з курсу, рівень осмислення здобутих знань, повнота розкриття головних понять, точність застосування наукових термінів, правильність виконання практичних завдань, оволодіння вміннями і навичками правильно та ефективно застосовувати отримані знання на практиці, ступінь розвитку в студентів творчого мислення, сформованість наукового світогляду. Поточному оцінюванню підлягають такі форми роботи студентів як усна та письмова відповідь на поставлені питання, доповіді, повідомлення, презентації, участь у дискусіях, виконання завдань практичних робіт, аналіз різних джерел інформації та підготовка на основі цього тез, конспектів, рефератів, інші форми самостійної роботи, орієнтування за картами, виконання тестів, контрольні роботи. Максимальна кількість балів за повну, вичерпну відповідь в усній або письмовій формі – 5 балів. Виконання практичної роботи оцінюється максимум в 3 бали. Підготовка рефератів, розгорнутих доповідей, мультимедійних презентацій – максимум 5 балів. За тестування чи контрольну роботу максимум можна отримати 5 балів. Підсумкова форма контролю – залік. Підсумкова семестрова оцінка (максимум 100 балів) визначається як сума поточних оцінок за різні форми аудиторної роботи, самостійну роботу студента та контрольні роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру.

Web-посилання на розміщення навчальної дисципліни на сайті університету