Основи перекладу є ввідною та ознайомчою дисципліною для студентів перекладацького відділення, студентів-філологів та всіх інших, кого цікавлять засади професійної діяльності не тільки перекладача (як фрилансера, так і співробітника перекладацького бюро), а й редактора перекладів, в сучасних умовах цифровізації виробничих процесів, онлайн-ресурсів і їх надійності. На прикладі простих текстів і завдань, створених на основі або з безпосереднім використанням робочих матеріалів професійного перекладача з англійської мови, текстів різних жанрів і стилів, студенти отримують уявлення про те, як влаштовано індустрію перекладу й лінгвістичних послуг в Україні, які нормативно-правові акти, галузеві і/або корпоративні стандарти регулюють діяльність перекладача, які професійні об’єднання та експертні групи працюють у цій сфері і який вплив вони мають на її розвиток, як змінився фах перекладача за останні десятиліття, які спеціалізовані програмні й мережеві ресурси є конче необхідними для успішної діяльності і – чи не найважливіше! – які перспективи розвитку професії, які проблеми вона розв’язує в наші дні і чи зміниться фах перекладача в наступні десятиліття. Студенти також зможуть отримати базові навички перевірки якості перекладу, уявлення про професійну редактуру та критерії того, як визначити, наскільки професійно виконано переклад тексту.

Опис дисципліни

Назва  дисципліни

Історія перекладу

Статус

Варіативна (вибіркова)

Рівень вищої освіти

Перший (бакалаврський)

Курс, семестр

1 курс 2 семестр

Обсяг кредитів, годин (з них: лекційні/практичні)

5 кредитів 150 годин (24 лекційні, 36 практичних)

Підсумковий контроль

залік

Кафедра, яка забезпечує викладання

Кафедра перекладу, прикладної та загальної лінгвістики

Викладач: ПІБ, науковий ступінь, вчене звання

Чернишенко Ірина Анатоліївна, кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

Попередня підготовка

Рівень англійської мови не нижче В1.

Зміст дисципліни

Курс складається з 12 тематичних блоків:  (1) Огляд історії європейського перекладу до Християнства та у Середні віки.

(2) Розвиток перекладу в Європі у часи епохи Відродження, Класицизму та Просвітництва.

(3) Сучасні європейські перекладачі. (4) Короткий огляд історії перекладу в Росії.

(5) Історія українського перекладу у 10-13 ст. – часи Київської Русі.

(6) Історія українського перекладу з 14 до 18 століття.

(7) Історія українського перекладу у 19 столітті – Українське Відродження.

(8-9) Український переклад у першій половині 20 століття – період розстріляного Відродження.

 (10) Переклад та перекладачі у післявоєнній Україні та у другій половині ХХ століття. Розвиток принципів адекватного перекладу.

(11-12) Сучасні українські перекладачі та розвиток теорії та практики перекладу на сучасному етапі.

 

Чому це цікаво/треба вивчати

Мета вивчення курсу полягає у тому, щоб допомогти студентам сприйняти та зрозуміти європейську історію перекладу в цілому та історію українського перекладу тощо, ознайомити студентів з історією життя та діяльності видатних перекладачів світу та України, навчити початковим практичним навичкам художнього перекладу. Український переклад пройшов різні періоди, що характеризувалися використанням різноманітних принципів перекладу та навіть різних мовних основ (старослов'янська та українська). "Історія перекладу" належить до теоретично-практичних дисциплін перекладача-філолога.

Студент ознайомиться з історією розвитку головних принципів перекладу.

Студент вивчить історію європейського перекладу та кращі зразки перекладених текстів різних типів (біблійних, теологічних, наукових, художніх та ін.).

Стислий огляд історії російського перекладу допоможе студенту ознайомитися із життєдіяльністю видатних російських перекладачів протягом всієї історії існування держави та зв’язків з українським перекладом.

Студент вивчить історію перекладу в Україні починаючі з введення Християнства (988) і до наших днів; ознайомиться із зразками перекладу світової літератури українською мовою; вивчить історію діяльності найвидатніших перекладачів України та їхній внесок в історію українського перекладу.

Студент також ознайомиться з діяльністю українських часописів, які публікують та пропагують переклад художньої літератури українською мовою.

Зважаючи на те, що це предмет перекладацького циклу, дисципліна дає змогу зацікавити студента його майбутньою спеціальністю, щоб він з любов’ю і повагою поставився до свого фаху.

Компетентності

Інтегральні компетенції

- Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі філології (лінгвістики, перекладу) в процесі професійної діяльності або навчання, що передбачає застосування теорій та методів філологічної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності

-  Здатність до критичного мислення й ціннісно-світоглядної реалізації особистості.

- Здатність навчатися впродовж життя й оволодівати сучасними знаннями.

- Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з релевантних джерел.

- Здатність здійснювати комунікацію у професійній діяльності, опрацьовувати фахову літературу.

- Усвідомлена повага до різноманіття культур.

- Здатність застосовувати знання у практичних, прикладних ситуаціях.

- Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій, зокрема для вирішення стандартних завдань професійної діяльності.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

               - Знати історію перекладу та перекладознавства.

- Розуміння перекладознавства як комплексної наукової дисципліни, зокрема в її антропоцентричному вимірі.

- Базові уявлення про теорію та практику перекладу, його історію.

- Базові уявлення про основні тенденції розвитку світової індустрії перекладу, зокрема в її українському розрізі.

- Розуміння сутності й соціального значення майбутньої професії, основних проблем дисциплін, що визначають конкретну філологічну галузь, їх взаємозв’язку в цілісній системі знань.

- Розуміння комунікативної діяльності як реалізації функцій мови в різних суспільних сферах (жанрово-стильова диференціація мови).

- Здатність до надання консультацій з дотримання норм літературної мови та культури мови.

 

Чому можна навчитися (результати навчання)

Програмні результати навчання:

-          Знати основні вимоги до мови перекладача та культури його мовлення.

-          Обґрунтувати суспільно-політичні чинники появи усного та писемного перекладу.

-          Характеризувати основні види перекладу, які використовувалися у різні періоди розвитку людства.

-          Визначати роль перекладів для розвитку мов та суспільства.

-          Визначати роль освоєння філософських ідей та художніх творів, написаних класичними мовами.

-          Характеризувати роль перекладу у збагаченні європейських мов і культур за рахунок перекладу творів давньогрецьких і римських авторів.

-          Знати історію перекладу Біблії на англійську, німецьку, давньослов’янську та українську мови.

-          Обґрунтовувати причини появи та розвитку перекладу художньої літератури.

-          Знати закономірності розвитку перекладу в Україні у різні періоди розвитку.

-          Характеризувати основні види перекладу, які використовувалися у ці періоди та фактори, які впливали на цей розвиток..

-          Знати визначних українських та російських діячів-перекладачів та їх праці у галузі перекладу.

-          Знати закономірності розвитку перекладу на сучасному етапі та діяльність сучасних українських перекладачів.

 

Види навчальної діяльності

Курс «Історія перекладу» передбачає викладання лекцій, проведення практичних занять, консультацій, написання та прилюдний захист реферату з презентацією. Поточний контроль з вивчення дисципліни  здійснюється за допомогою наступних методів контролю: метод усного контролю: індивідуальне, парне, групове та фронтальне опитування; метод письмового контролю: контрольна робота; метод тестового контролю; метод взаємного контролю; метод самоконтролю.

На практичних заняттях реалізуються теоретичні засади курсу. Студенти аналізують текст оригіналу та способи їх відтворення у літературному перекладі. Студенти вчаться стилістично правильно оформлювати письмовий переклад, уникати при цьому русизмів, канцеляризмів і штампів, чітко і повно передавати зміст й аналізувати віршований/ поетичний переклад (підрядковий та художній/поетичний), в процесі аналізу якого звертається увага на первинний варіант та на його доопрацьований віршовий відповідник. Окремо наголошується на особливостях перекладу з іноземної мови на рідну та навпаки. Зосереджується увага на випадках конденсації / стягнення та амплікації рядків у процесі перекладу поетичних творів. Студенти усвідомлюють закономірність втрат на різних параметрах прозового та поетичного перекладу, що спричинило появу в літературознавстві різних точок зору на мету і можливі способи перекладу таких творів. Головна мета викладача при аналізі студентських перекладів в аудиторії – показати на вдалих прикладах засоби, за допомогою яких досягається адекватне/ вірне й еквівалентне відтворення змісту, стилю та інших складових елементів прозового чи поетичного першотвору засобами МП.

 

Критерії оцінювання

Підсумкова семестрова оцінка з навчальної дисципліни розраховується як сума балів за результатами поточного контролю, самостійної роботи (написання та захист рефератів з курсу) (100 балів) та підсумкової контрольної роботи і виставляється за шкалою ЄКТС та національною шкалою оцінювання для студентів денної та заочної форми навчання. Усім студентам, які повністю виконали навчальний план і позитивно атестовані з цієї дисципліни за кредитно-трансферною накопичувальною системою (набрали не менше 60 % від 100 балів), сумарний результат семестрового контролю в балах та оцінки за національною шкалою (зараховано, не зараховано), за шкалою ЄКТС – підсумки семестрового контролю заноситься у Відомість обліку успішності, Залікову книжку студента. У випадку отримання менше 60 балів (FX, F в ЄКТС) за результатами семестрового контролю, студент обов’язково здійснює перескладання для ліквідації академічної заборгованості.

 

Web-посилання на навчальної дисципліни на веб-сайті університету

https://www.cuspu.edu.ua/images/normativni_doc/poloj_vibirkov_disc_2020.PDF

АНОТАЦІЯ ВИБІРКОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Граматика сучасної німецької мови»

  1. Галузь знань: 035 Філологія  
  2. Спеціальність: 035.04 Германські мови та літератури (переклад включно) (англійська, німецька)
  3. Освітня програма (освітньо-професійна): Середня освіта (Германські мови та літератури (переклад включно) (англійська, німецька))
  4. Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
  5. Назва дисципліни: Граматика сучасної німецької мови.
  6. Викладачі: Верезубенко Микола Миколайович – кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики.
  7. Статус дисципліни: варіативна.
  8. Курс, семестр: І курс, 2 семестр.
  9. Кількість кредитів: 5. Модулів – 6.

Всього 150 академічних годин:

30 годин – лекційні

20 годин  – практичні

100 годин – самостійна роботаю

10.  Попередня підготовка: розвивати у студентів такі вміння: розуміти вивчені граматичні явища на слух, при читанні і при перекладі різних функціональних стилів; граматично правильно формулювати свої усні та письмові відповіді німецькою мовою в різних ситуаціях спілкування з використанням відповідних стилістичних норм; пояснювати використані граматичні конструкції та при можливості замінювати їх на еквіваленти; вміння добирати еквіваленти граматичних структур при перекладі як з української мови німецькою, так і з німецької мови українською. Викладання практичної граматики повинно дати студентам ґрунтовні знання про граматичну будову як складову частину системи сучасної німецької мови.

 Зміст і структура: курс складається із шести розділів: (1) Типи речень. Порядок слів. Заперечення. Вживання і його місце у реченні. Порядок слів з другорядними членами речень. Об’єктні синтаксеми. Адвербіальні синтаксеми; (2) Складносурядне речення. Єднальні сполучники. Протиставні сполучники. Причинно-наслідкові сполучники; (3) Складнопідрядні речення. Підрядні об’єктні речення. Підрядні темпоральні речення.  Підрядні речення причини. Підрядні речення мети. Підрядні речення умови. Означальні підрядні речення.  Підрядні допустові речення; (4) Артикль: вживання означеного, неозначеного та нульового артикля. Іменник: Визначення роду іменників. Творення множини іменників; (5) Відмінювання прикметників. Творення ступенів порівняння прикметників; (6) Часові форми: Präsens, Präteritum, Perfekt. Коливання при утворенні форм дієслів. Дієслова з відокремлюваними й невідокремлюваними префіксами. Пасив. Партицип І, партицип ІІ, герундів.

 12.  Чому це цікаво/треба вивчати Основне завдання вивчення дисципліни: дати студентам   грунтовні знання про граматичну будову мови як складову частину  сучасної німецької мови;   сформувати у студентів ґрунтовне  і автоматизоване володіння найбільш важливими явищами синтаксису та морфології німецької мови;навчати студентів застосовувати вивчені граматичні явища та структури на практиці; граматично правильно оформлювати монологічні та діалогічні вислови.

 13.  Завдання вивчення дисципліни:

У відповідності до цих завдань курс граматики передбачає вивчення граматичної будови сучасної німецької мови. Як лінгвістична дисципліна граматика складається з двох самостійних, але тісно пов'язаних між собою розділів : морфології та синтаксису. Якщо на першому курсі основна увага приділяється морфології, то на II курсі вивчається синтаксис. В центрі вивчення синтаксису знаходяться словосполучення та речення. Вчення про сутність речення, його парадигматику і моделювання його граматичних категорій і складових частин речення-словосполучення, складає зміст розділу присвяченого синтаксису. У другому семестрі систематизуються і поглиблюються знання з деяких тем з морфології німецької мови. Відбір граматичного матеріалу визначається головним завданням даного етапу, що забезпечує граматичну правильність висловлення за темами, які вивчаються на заняттях з практики усного та писемного мовлення.

Програма граматики сучасної німецької мови передбачає аспектне вивчення дисциплін практичного циклу студентами факультету іноземних мов, спеціальності –  „Переклад”. Тому у навчальному процесі необхідно постійно забезпечувати тісний взаємозв'язок з іншими практичними мовними дисциплінами і реалізовувати навчання практичної граматики наоснові сучасного стану лінгвістичної науки та теоретичної граматики сучасної німецької мови.

 14.  Компетентності

Фахові компетентності:

Іншомовна компетентність.

знання,  уміння  та  навички,  необхідні  для  розуміння  чужих  і  власних  програм  мовленнєвої поведінки, адекватних цілям, сферам, ситуаціям спілкування, зміст якої охоплює знання основних понять лінгвістики мови (стилі, типи, способи зв’язку речень у тексті), навички та уміння аналізу тексту та власне комунікативні надбання; знання  мови,  високий  рівень  практичного  володіння  як  вербальними,  так  і  невербальними  її засобами, а також досвід володіння мовою на варіативно-адаптивному рівні залежно від конкретної мовленнєвої ситуації.

Лінгвістична компетентність.

Лінгвістична компетентність представляє собою систему внутрішньо засвоєних знань (правил) функціонування української мови і проявляється у їх використанні в мовленнєво-мисленнєвій діяльності. На заняттях з німецької мови таку діяльність забезпечує аналіз специфіки синтаксичних конструкцій, класифікаційних ознак лексичних одиниць, мовностильових особливостей творчого почерку майстрів слова тощо. Це підвищує мовний рівень учнів загальноосвітніх шкіл, логічно підводить їх до самостійного пошуку цікавого мовно-літературного матеріалу, вчить робити відповідні лінгвістичні висновки, розвиває їхній інтелект, сприяє свідомому засвоєнню матеріалу.

Лінгвістична компетентність-філолога означає володіння знаннями з мови як суспільного феномена і знакової системи, її розвиток, будову та функціонування; застосування німецької мови на основі літературних норм; збагачення лексичного запасу; формування здібностей щодо аналізу мовних фактів з фонетики, лексикології, фразеології, морфології, синтаксису, стилістики; осмислення зв'язків між різними лінгвістичними науками.

 Соціокультурна компетенція

Використання матеріалів соціокультурного змісту на заняттях німецької мови сприятиме розвитку лінгвістичного світогляду, активізації власного досвіду та фонових країнознавчих знань, сприятиме запам’ятовуванню лінгвістичного матеріалу та допоможе уникнути соціокультурних помилок у майбутньому, передбачить розвиток логічного та критичного мислення студентів, допоможе здобути вміння користуватися автентичною літературою

Прагматична компетенція

Прагматична компетенція - це вміння функціонально використовувати лінгвістичні ресурси у продуктивних і рецептивних видах мовлення – усних і письмових, вміння вести спілкування логічно і послідовно. Прагматична компетенція пов’язана зі знаннями принципів, за якими висловлювання організовуються, структуруються, використовуються для здійснення комунікативних функцій та узгоджуються згідно з інтерактивними та трансактивними схемами.

 

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог

Загальні компетентності

  1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
  2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
  3. Здатність планувати та управляти часом.
  4. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
  5. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
  6. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
  7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
  8. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
  9. Здатність бути критичним і самокритичним.
  10. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
  11. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
  12. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
  13. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
  14. Здатність працювати в команді.
  15. Навички міжособистісної взаємодії.
  16. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети.

 15.  Результати навчання:

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми після вивчення навчального курсу «Граматика сучасної німецької мови» студенти повинні знати:

  • структури різних типів речення ;
  • використовувати заперечення;
  • коректно заповнювати валентну рамку синтаксичного утворення;
  • будувати речення з сурядним зв’язком, використовуючи єднальні,  протиставні та причинно-наслідкові сполучники;
  • будувати речення з підрядним зв’язком, використовуючи різні типи підрядних сполучників;
  • відмінювати та використовувати артикль;
  • визначати рід іменників за значенням та формою;
  • відмінювати іменники;  
  • утворювати форму множини;
  • відмінювати прикметники та утворювати й використовувати ступені порівняння прикметників;
  • відмінювати дієслова та утворювати й використовувати різні часові форми;
  • утворювати та використовувати номінативні форми дієслів (Partizip I, PartizipII, Gerundiv);
  • утворювати та використовувати пасив.

 Система оцінювання курсу

Поточний контроль з вивчення дисципліни. «Граматика сучасної німецької мови» здійснюється за допомогою контрольних опитувань або шляхом аудиторного тестового контролю з теоретичних питань, написання граматичних диктантів, написання модульних контрольних робіт, контрольних робіт, виконання індивідуальних домашніх завдань, завдань самостійної роботи. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно і вони не входять до структури практичного заняття. Застосовується об’єктивний (стандартизований) контроль теоретичної та практичної підготовки студентів. Застосовуються такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: тестування, проведення граматичних диктантів,  контроль практичних навичок.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та самостійної роботи (у балах) та оцінки модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни. Завданням модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу (теми), уміння усно чи письмово подати певний матеріал.

Підсумковий контроль. З дисципліни «Граматика сучасної німецької мови» передбачена у 2 семестрі така форма семестрового контролю, як екзамен, який проводиться згідно розкладу екзаменаційної сесії. Підсумкова семестрова оцінка з навчальної дисципліни розраховується як сума балів за результатами поточного контролю та самостійної роботи (60 балів) та екзаменаційної оцінки (40 балів) і виставляється за шкалою ЄКТС та національною шкалою оцінювання для студентів денної форми навчання. Усім студентам, які повністю виконали навчальний план і позитивно атестовані з цієї дисципліни за кредитно-трансферною накопичувальною системою (набрали не менше 60 % від 100 балів), сумарний результат семестрового контролю в балах та оцінки за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно), за шкалою ЄКТС – підсумки семестрового контролю заноситься у Відомість обліку успішності, Залікову книжку студента. Заповнена та оформлена відомість обліку успішності повертається у деканат у визначений термін особисто викладачем. У випадку отримання менше 60 балів (FX, F в ЄКТС) за результатами семестрового контролю, студент обов’язково здійснює перескладання для ліквідації академзаборгованості.

 

 

 

Перекладацька діяльність – основа міжкультурної комунікації і порозуміння. Останні роки індустрія перекладу в Україні набирає обертів, перетворюючись на повноцінне професійне середовище. Базові знання того, як це середовище функціонує, якими актуальними проблемами живе, чим регламентоване та які перспективи має в добу машинної обробки природної мови і, відповідно, перекладу, є необхідною передумовою професійного успіху всіх фахівців, що працюють із мовою, з мовними ресурсами, займаються філологічною діяльністю в найширшому значенні слова і претендують на фахове розуміння проблем сучасного перекладу не тільки в межах країни, а й за кордоном.