Навчальна дисципліна «СУЧАСНІ ДЕМОКРАТІЇ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ»

1) Анотація навчальної дисципліни «Сучасні демократії в умовах нестабільності»

Розробник курсу – кандидат політичних наук, ст. викладач К.Б. Сичик

В сучасних умовах нестабільності і криз необхідно встановити логічну послідовність тих чи інших процесів і явищ, що відбуваються в суспільстві, економіці, політиці, соціальній сфері. Проте досвідченому фахівцю, який працює з інформацією, аналізує її, не складно відстежити причинно-наслідкові зв’язки тих чи інших подій і процесів. Кожна подія чи явище з погляду системного аналізу є логічно вмотивованим чинником. Іншим словами, події, що відбуваються (чи відбулися!) «запрограмовані», вони повинні були б статися обов’язково при певному алгоритмі поведінки учасників процесу. всі природні явища і катаклізми, економічні проблеми, соціальна нестабільність, інші процеси перебувають в логічному взаємозв’язку з певними подіями і діями людини, а тому мають свою причину і прогнозовані.

Без системного бачення і системного аналізу інформаційних процесів неможливо уявити навіть гіпотетичну можливість з’ясувати причини, мотиви, наслідки і перспективи тих чи інших подій і процесів. В неструктурованому, несистематизованому «морі» інформації, а саме такими є сьогодні буденні потоки інформації, особливо в економіці, бізнесі, політиці, без системного підходу нереально терміново і безпомилково віднайти єдино правильне ефективне управлінське рішення назрілої проблеми. Аналіз сучасних демократій є тим методом, тією технологією, яка дозволяє швидко вирішувати складні, а часом і надскладні неструктуровані завдання в умовах невизначеності і кризових явищ. Оскільки всі об’єкти, предмети, явища розглядаються сучасною політичною наукою як елементи певної системи, то будь-яка безсистемна дія на окремий елемент системи носить деструктивний характер з непередбачливими наслідками.

Метою навчальної дисципліни «Сучасні демократії в умовах нестабільності» є переосмислення ролі та цінності політичного дискурсу демократії в контекстах сучасних суспільств.

Завдання: 

-           Набути базових знань з історії формування та становлення демократії на різних історичних етапах;

-           Ознайомити магістрантів з особливостями глобальних світових процесів та напрямками сучасних демократичних транзитів, виявлення основних небезпек та загроз сучасної демократії; 

-           Визначити тенденції динаміки політичного курсу демократії у контексті трансформацій нестабільного суспільства; 

-           Систематизувати наукові оцінки потенційної спроможності сучасної демократії забезпечувати розвиток соціального організму, виходячи з цінностей гуманізму, соціальної справедливості та рівності; 

-           Довести, що ґрунтовне розуміння процесів, що відбуваються в політичній сфері, сприятиме успішній орієнтації індивіда в суспільстві;

-           Стимулювати розвиток аналітичного, критичного мислення у магістрантів, зокрема, шляхом звертання до об’єктивних та достовірних джерел інформації.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у студента мають бути сформовані такі компетентності, що дають змогу:

Пояснити: які фактори детермінують поняття «умови нестабільності»; яким чином соціокультурні трансформації інформаційного суспільства видозмінюють політичний дискурс демократії; які тенденції трансформації політичного дискурсу демократії характерні сучасним країнам світу; яким чином сучасні демократії здатні забезпечувати розвиток соціального організму, виходячи з цінностей гуманізму, соціальної справедливості та рівності;

Розробити:  методологію актуальних досліджень демократичного розвитку політичних систем різних регіонів (сучасного) світу; методологію якісного дослідження рівня демократичності політичного режиму, включно з критеріями аналізу соціокультурних трансформацій.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Знати:  Принципи та механізми реалізації сучасної демократії;

Еволюцію форм демократії від античної прямої демократії до сучасних ліберально-демократичних систем представницької демократії. 

Критерії розрізнення різних сучасних форм демократії, особливості та недоліки сучасних теорій демократії; 

Теорії розвитку громадянського суспільства в умовах сучасних демократичних режимів та в Україні, зокрема; 

Закономірності становлення та функціонування основних демократичних політичних інститутів.

Вміти: Застосовувати набуті знання при аналізі загальних проблем сьогодення, аналізувати матеріали із різних джерел, ЗМІ і доходити неупереджених достовірних висновків;

Здійснювати коректний аналіз та оцінку міри демократичності документів, рішень, дій різних політичних акторів за допомогою низки емпіричних методів (індексів демократії, зокрема); 

Грамотно висловлювати власну політичну позицію у різних формах політичної участі; 

Ефективно протистояти політичним маніпуляціям та зловживанням влади з боку інших осіб.

Розуміти: Співвідношення прав та відповідальності громадянина, методи, національні та міжнародні механізми захисту прав і свобод людини,  роль демократичних ЗМІ у формуванні громадської думки суспільства;

Практику переходів до демократії в контексті сучасних процесів глобалізації та демократичної трансформації раніше недемократичних режимів;

Особливості посткомуністичної трансформації в Україні;

Перспективи розвитку та загрози сучасної демократії.

Навчальна дисципліна «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»

1) Анотація навчальної дисципліни «Релігієзнавство»

Розробник курсу – кандидат соціологічних наук, доцент Е.О. Клюєнко

Програма курсу «Релігієзнавство» зорієнтована на висвітлення таких питань, як роль релігії в житті суспільства і окремої людини, сутність релігії як явища духовної культури, історія релігійних конфесій і їх взаємних стосунків, релігійний досвід власного народу та сучасні проблеми релігійного життя в українському суспільстві.

Засвоєння курсу сприятиме підвищенню загальноосвітньої підготовки студентів, їх самовизначенню у світоглядних позиціях, виборі духовних цінностей, а також їх толерантному ставленню до людей з різним типом світогляду, що уможливлює безконфліктне співіснування  в нашому суспільстві громадян з різним духовним вибором.

Курс релігієзнавства не має на меті узгодити погляди на релігію віруючого й невіруючого чи привернути студентів до якоїсь певної віри. Цей курс лише дає певний обсяг знань, інформацію, що може допомогти сформувати власний погляд на релігійні явища і події релігійного життя.

Вивчаючи основи курсу «Релігіє­знавство», студенти оволодівають навиками ведення світоглядного діалогу, толерантного ставлення до представників різних релігійних поглядів.

Релігієзнавство як міждисциплінарна галузь знання синтезує в собі здобутки ряду наук та створює нові підходи дослідження релігії в умовах міждисциплінарності.

Релігієзнавство відіграє координуючу роль у вивченні особливостей, специфіки релігійних напрямків, течій, конфесій, проблематики сучасного релігійного життя.

Мета: ознайомлення студентів з предметом, специфікою, історією виникнення та  основною проблематикою «Регієзнавства»; формування у студентів цілісного уявлення про релігію, навичок комплексного наукового аналізу феномену релігії; формування розуміння сутності релігійних течій та проблем сучасного релігійного життя; особливостей впливу релігії на сучасні процеси суспільного життя; розвиток світоглядних і духовно-моральних ціннісних орієнтацій, культури релігійної толерантності.

Завдання:

  • поглиблення соціально-філософської підготовки студентів, їх знань у сфері соціально-світоглядних дисциплін;
  • засвоєння головних філософських, феноменологічних, психологічних соціологічних та теологічних  підходів щодо закономірностей виникнення, становлення, сутності та функціонування релігії;
  • засвоєння понятійно-категоріального апарату релігієзнавства;
  • формування уявлення про сутність, історію виникнення та розвиток релігії, її роль та місце у житті   суспільства та людини; уміння орієнтуватися у складних проблемах релігійного життя та релігійній ситуації в Україні і світі;
  • формування навичок вільно і самостійно визначатися у своїх релігійно-світоглядних орієнтаціях;
  • сприяння засвоєнню студентами навичок світоглядного діалогу на основі отриманих знань, толерантного ставлення до існуючих релігійних  напрямків;
  • розвиток аналітичних і пізнавальних здібностей, навичок самостійної роботи студентів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства, особливості віровчення, культу й організації світових  та основних національних релігій, їх вплив на духовну та матеріальну культуру;
  • предмет, метод, функції релігієнавства;
  • сутність релігії як духовного, культурного, історичного, світоглядного феномену; історію виникнення і становлення релігії, а також вільнодумства;
  • проблематику функціонування релігії та вільнодумства в сучасному світі, особливо в умовах становлення та розвитку української державності;
  • правові основи стосунків держави та Церкви, законодавчі основи свободи совісті та діяльності релігійних організацій в Україні.

вміти:

  • грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства;
  • аналізувати сучасну релігійну ситуацію;
  • самостійно характеризувати сутність, особливості релігійних напрямків; розкрити самобутність кожної релігії;
  • орієнтуватися в складних проблемах сучасного релігійно-духовного життя;
  • визначати місце та значення кожної зі світових релігій в сучасному світі.

Вивчення курсу передбачає вироблення студентами  наступних  компетентностей в сфері релігієзнавства та історії релігії:

Орієнтуватися та вміти застосовувати й глибоко аналізувати:

v загальні питання релігієзнавства;

v основні положення теорії релігії;

v особливості сприйняття та розуміння найбільш репрезентативних релігійних традицій, акцентуючи при цьому на виявленні їх віроповчального, культового  та інституціонального компонентів.

На основі цих знань студенти повинні:

v професійно оцінювати і аналізувати релігієзнавчі концепції, релігійні тексти, критичну літературу;

v дефініювати основні поняття та підходи вивчення релігій;

v характеризувати першоджерела та провідні праці в тематиці релігієзнавства.