Навчальна дисципліна «СУЧАСНІ ДЕМОКРАТІЇ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ»
1) Анотація навчальної дисципліни «Сучасні демократії в умовах нестабільності»
Розробник курсу – кандидат політичних наук, ст. викладач К.Б. Сичик
В сучасних умовах нестабільності і криз необхідно встановити логічну послідовність тих чи інших процесів і явищ, що відбуваються в суспільстві, економіці, політиці, соціальній сфері. Проте досвідченому фахівцю, який працює з інформацією, аналізує її, не складно відстежити причинно-наслідкові зв’язки тих чи інших подій і процесів. Кожна подія чи явище з погляду системного аналізу є логічно вмотивованим чинником. Іншим словами, події, що відбуваються (чи відбулися!) «запрограмовані», вони повинні були б статися обов’язково при певному алгоритмі поведінки учасників процесу. всі природні явища і катаклізми, економічні проблеми, соціальна нестабільність, інші процеси перебувають в логічному взаємозв’язку з певними подіями і діями людини, а тому мають свою причину і прогнозовані.
Без системного бачення і системного аналізу інформаційних процесів неможливо уявити навіть гіпотетичну можливість з’ясувати причини, мотиви, наслідки і перспективи тих чи інших подій і процесів. В неструктурованому, несистематизованому «морі» інформації, а саме такими є сьогодні буденні потоки інформації, особливо в економіці, бізнесі, політиці, без системного підходу нереально терміново і безпомилково віднайти єдино правильне ефективне управлінське рішення назрілої проблеми. Аналіз сучасних демократій є тим методом, тією технологією, яка дозволяє швидко вирішувати складні, а часом і надскладні неструктуровані завдання в умовах невизначеності і кризових явищ. Оскільки всі об’єкти, предмети, явища розглядаються сучасною політичною наукою як елементи певної системи, то будь-яка безсистемна дія на окремий елемент системи носить деструктивний характер з непередбачливими наслідками.
Метою навчальної дисципліни «Сучасні демократії в умовах нестабільності» є переосмислення ролі та цінності політичного дискурсу демократії в контекстах сучасних суспільств.
Завдання:
- Набути базових знань з історії формування та становлення демократії на різних історичних етапах;
- Ознайомити магістрантів з особливостями глобальних світових процесів та напрямками сучасних демократичних транзитів, виявлення основних небезпек та загроз сучасної демократії;
- Визначити тенденції динаміки політичного курсу демократії у контексті трансформацій нестабільного суспільства;
- Систематизувати наукові оцінки потенційної спроможності сучасної демократії забезпечувати розвиток соціального організму, виходячи з цінностей гуманізму, соціальної справедливості та рівності;
- Довести, що ґрунтовне розуміння процесів, що відбуваються в політичній сфері, сприятиме успішній орієнтації індивіда в суспільстві;
- Стимулювати розвиток аналітичного, критичного мислення у магістрантів, зокрема, шляхом звертання до об’єктивних та достовірних джерел інформації.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у студента мають бути сформовані такі компетентності, що дають змогу:
Пояснити: які фактори детермінують поняття «умови нестабільності»; яким чином соціокультурні трансформації інформаційного суспільства видозмінюють політичний дискурс демократії; які тенденції трансформації політичного дискурсу демократії характерні сучасним країнам світу; яким чином сучасні демократії здатні забезпечувати розвиток соціального організму, виходячи з цінностей гуманізму, соціальної справедливості та рівності;
Розробити: методологію актуальних досліджень демократичного розвитку політичних систем різних регіонів (сучасного) світу; методологію якісного дослідження рівня демократичності політичного режиму, включно з критеріями аналізу соціокультурних трансформацій.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
Знати: Принципи та механізми реалізації сучасної демократії;
Еволюцію форм демократії від античної прямої демократії до сучасних ліберально-демократичних систем представницької демократії.
Критерії розрізнення різних сучасних форм демократії, особливості та недоліки сучасних теорій демократії;
Теорії розвитку громадянського суспільства в умовах сучасних демократичних режимів та в Україні, зокрема;
Закономірності становлення та функціонування основних демократичних політичних інститутів.
Вміти: Застосовувати набуті знання при аналізі загальних проблем сьогодення, аналізувати матеріали із різних джерел, ЗМІ і доходити неупереджених достовірних висновків;
Здійснювати коректний аналіз та оцінку міри демократичності документів, рішень, дій різних політичних акторів за допомогою низки емпіричних методів (індексів демократії, зокрема);
Грамотно висловлювати власну політичну позицію у різних формах політичної участі;
Ефективно протистояти політичним маніпуляціям та зловживанням влади з боку інших осіб.
Розуміти: Співвідношення прав та відповідальності громадянина, методи, національні та міжнародні механізми захисту прав і свобод людини, роль демократичних ЗМІ у формуванні громадської думки суспільства;
Практику переходів до демократії в контексті сучасних процесів глобалізації та демократичної трансформації раніше недемократичних режимів;
Особливості посткомуністичної трансформації в Україні;
Перспективи розвитку та загрози сучасної демократії.
- Викладач: Сичик Катерина Борисівна
Навчальна дисципліна «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»
1) Анотація навчальної дисципліни «Релігієзнавство»
Розробник курсу – кандидат соціологічних наук, доцент Е.О. Клюєнко
Програма курсу «Релігієзнавство» зорієнтована на висвітлення таких питань, як роль релігії в житті суспільства і окремої людини, сутність релігії як явища духовної культури, історія релігійних конфесій і їх взаємних стосунків, релігійний досвід власного народу та сучасні проблеми релігійного життя в українському суспільстві.
Засвоєння курсу сприятиме підвищенню загальноосвітньої підготовки студентів, їх самовизначенню у світоглядних позиціях, виборі духовних цінностей, а також їх толерантному ставленню до людей з різним типом світогляду, що уможливлює безконфліктне співіснування в нашому суспільстві громадян з різним духовним вибором.
Курс релігієзнавства не має на меті узгодити погляди на релігію віруючого й невіруючого чи привернути студентів до якоїсь певної віри. Цей курс лише дає певний обсяг знань, інформацію, що може допомогти сформувати власний погляд на релігійні явища і події релігійного життя.
Вивчаючи основи курсу «Релігієзнавство», студенти оволодівають навиками ведення світоглядного діалогу, толерантного ставлення до представників різних релігійних поглядів.
Релігієзнавство як міждисциплінарна галузь знання синтезує в собі здобутки ряду наук та створює нові підходи дослідження релігії в умовах міждисциплінарності.
Релігієзнавство відіграє координуючу роль у вивченні особливостей, специфіки релігійних напрямків, течій, конфесій, проблематики сучасного релігійного життя.
Мета: ознайомлення студентів з предметом, специфікою, історією виникнення та основною проблематикою «Регієзнавства»; формування у студентів цілісного уявлення про релігію, навичок комплексного наукового аналізу феномену релігії; формування розуміння сутності релігійних течій та проблем сучасного релігійного життя; особливостей впливу релігії на сучасні процеси суспільного життя; розвиток світоглядних і духовно-моральних ціннісних орієнтацій, культури релігійної толерантності.
Завдання:
- поглиблення соціально-філософської підготовки студентів, їх знань у сфері соціально-світоглядних дисциплін;
- засвоєння головних філософських, феноменологічних, психологічних соціологічних та теологічних підходів щодо закономірностей виникнення, становлення, сутності та функціонування релігії;
- засвоєння понятійно-категоріального апарату релігієзнавства;
- формування уявлення про сутність, історію виникнення та розвиток релігії, її роль та місце у житті суспільства та людини; уміння орієнтуватися у складних проблемах релігійного життя та релігійній ситуації в Україні і світі;
- формування навичок вільно і самостійно визначатися у своїх релігійно-світоглядних орієнтаціях;
- сприяння засвоєнню студентами навичок світоглядного діалогу на основі отриманих знань, толерантного ставлення до існуючих релігійних напрямків;
- розвиток аналітичних і пізнавальних здібностей, навичок самостійної роботи студентів.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
- понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства, особливості віровчення, культу й організації світових та основних національних релігій, їх вплив на духовну та матеріальну культуру;
- предмет, метод, функції релігієнавства;
- сутність релігії як духовного, культурного, історичного, світоглядного феномену; історію виникнення і становлення релігії, а також вільнодумства;
- проблематику функціонування релігії та вільнодумства в сучасному світі, особливо в умовах становлення та розвитку української державності;
- правові основи стосунків держави та Церкви, законодавчі основи свободи совісті та діяльності релігійних організацій в Україні.
вміти:
- грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства;
- аналізувати сучасну релігійну ситуацію;
- самостійно характеризувати сутність, особливості релігійних напрямків; розкрити самобутність кожної релігії;
- орієнтуватися в складних проблемах сучасного релігійно-духовного життя;
- визначати місце та значення кожної зі світових релігій в сучасному світі.
Вивчення курсу передбачає вироблення студентами наступних компетентностей в сфері релігієзнавства та історії релігії:
Орієнтуватися та вміти застосовувати й глибоко аналізувати:
v загальні питання релігієзнавства;
v основні положення теорії релігії;
v особливості сприйняття та розуміння найбільш репрезентативних релігійних традицій, акцентуючи при цьому на виявленні їх віроповчального, культового та інституціонального компонентів.
На основі цих знань студенти повинні:
v професійно оцінювати і аналізувати релігієзнавчі концепції, релігійні тексти, критичну літературу;
v дефініювати основні поняття та підходи вивчення релігій;
v характеризувати першоджерела та провідні праці в тематиці релігієзнавства.
- Викладач: Клюєнко Едуард Олександрович