Завдання курсу «Теорія та практика живопису» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.

Процес навчання спрямований на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й поновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.

Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.

Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.

Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.

На аудиторних заняттях магістранти розробляють теорію та практику виконання живопису і визначають методику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки з живопису бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Під час самостійної підготовки магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою навчання живопису, виконують усі необхідні наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.

Наочність до навчальних завдань з живопису виконується з дотриманням етапів малювання:

– підбір матеріалів, відповідно до художньо-образного задуму, для створення натурної, тематичної чи сюжетної композиції;

– вибір формату та композиційне розміщення зображення на картинній площині:

– визначення характерних форм предметів зображення та їх пропорцій;

– конструктивний аналіз форм предметів та перспективна побудова зображення на площині;

– виявлення об’єму предметів світлотінню;

– детальна прописка форм предметів з передачею матеріальності;

– узгодження просторового зображення з художньо-образним задумом картини (синтез та узагальнення);

– оформлення та презентація виконаної картини.

Магістранти фіксують усі етапи виконання живопису на електронних носіях (фотографують) та описують їх.

Теорія, практика та методика виконання живопису з наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.

На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.

На екзамені усні відповіді поєднуються з представленням усіх виконаних контрольних завдань та їх захистом.