Завдання курсу «Теорія образотворчої грамоти» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.

Процес навчання спрямований на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й поновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.

Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.

Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.

Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.

На аудиторних заняттях магістранти розглядають теорію образотворчої грамоти і визначають методику впровадження в практику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Під час самостійної роботи магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою професійно-художньої підготовки бакалаврів, виконують усі необхідні наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.

Під час розробки наочно-методичних матеріалів магістранти фіксують етапи їх виконання на електронних носіях (фотографують) та описують їх.

Теорія, практика та методика використання образотворчої грамоти під час створення художнього твору з розробленою наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.

На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.

На екзамені усні відповіді поєднуються з представленням всіх виконаних контрольних завдань та їх захистом.