Мета навчальної дисципліни – познайомити магістрантів з основними закономірностями глотогенезу слов’ян, а також висвітлити у порівняльному плані особливості будови основних підсистем слов’янських мов, що необхідно для глибшого усвідомлення місця української мови серед інших мов слов’янського світу.

Завдання навчальної дисципліни:

– узагальнити та доповниити знання магістрантів про праслов’янську мову, особливості її діалектної диференціації й розвитку, а також про основні етапи формування сучасних слов’янських мов;

– ознайомити магістрантів зі структурою і специфікою функціонування різнорівневих одиниць слов’янських мов;

– озброїти магісирантів знаннями про характерні особливості української мови у порівнянні з іншими слов’янськими.

У результаті вивчення дисципліни магістранти повинні знати

– найголовніші особливості походження слов’янських мов;

– закономірності історичного розвитку та сучасного стану фонетичного, лексико‑фразеологічного й граматичного рівнів східно‑, південно‑ та західнослов’янських мов;

– характерні особливості української мови у порівнянні з іншими слов’янськими;

уміти

– використовувати основну історико-лінгвістичну термінологію;

– виявляти специфічні для різних слов’янських мов фонетичні та граматичні ознаки.