Метою викладання навчальної дисципліни “Популяційна біологія” є формування у студентів уявлень про основні поняття популяційної біології, навчити основам управління угрупованнями на популяційному рівні.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Популяційна біологія” є:

Формування знань про загальні властивості популяцій;

Формування знань про основні динамічні характеристики популяцій;

Формування знань про методи досліджень популяцій.

Формування умінь із здійснення популяційних досліджень.

Здатність використовувати одержані знання при здійсненні професійної діяльності, раціональному використанні природних ресурсів та охороні оточуючого середовища Формування компененцій, що відповідають рівню підготовки магістра.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

Знати:

Основні принципи організації і функціонування популяцій;

Механізми адаптацій до середовища на рівні популяцій;

Закономірності і принципи формування популяцій, їх функціональних і структурних особливостях;

Екологічні основи управління популяціями;

Основні методи дослідження у галузі популяційної екології.

Вміти:

Охарактеризувати основні властивості і характеристики популяцій;

Планувати дослідження з популяційної біології;

Обирати та застосовувати сучасні методи для вирішення певних наукових завдань у галузі популяційної біології;

Виявляти і вимірювати параметри основних факторів середовища для прогнозу виживання, приросту та чисельності популяцій;

Аналізувати отримані результати при популяційних дослідженнях.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу Загальні властивості популяцій. Популяція як елементарна еволюційна одиниця. Механізми та напрямки диференціації і гібридизації популяцій (на прикладі рослин). Радіус репродуктивної активності рослинних популяцій. Внутрішньопопуляційні угруповання (парцела, агрегація, клон), їх ієрархія, хорологія, топографія, генетична та екологічна структура. Критерії оцінки життєвості популяцій. Внутрішньо та міжпопуляційні взаємовідносини. Зв’язок між популяціями одного виду. Приклади ізоляції популяцій у просторі та часі. Рівень зв’язку між популяціями. Методи оцінки подібності рослинних популяцій. Критерії ідентичності. Оцінка подібності вибірок. Взаємодія рослинних популяцій із популяціями інших видів.

Структура популяцій. Статева структура популяцій. Вікова структура популяцій у рослин і тварин. Поняття просторової структури і способи її виразу. Рівномірний, дифузний та агрегований типи просторового розподілу. Інтенсивний та екстенсивний типи використання території. Осідлі тварини. Ділянки існування. Одиночний спосіб життя.

Сімейний спосіб життя. Біологічні переваги групового способу життя. Просторові відносини особин у стадах та зграях. Підтримання інформаційних контактів. Інтеграція у територіальних тварин. Колонії. Зграї. Стада. Ефект групи.

Гомеостаз популяцій. Поняття гомеостазу у популяційній екології. Підтримання просторової структури (територіальна агресія, маркування території, регуляція територіальної поведінки). Механізми підтримання ієрархії.

Підтримання генетичної структури популяцій. Еволюційний та екологічний аспекти мінливості. Механізми підтримання генетичної гетерогенності (ієрархія та сексуальне домінування, порушення домінантності, рухливість та розселення, статева вибірковість, віковий кросс).

Динаміка популяцій. Динаміка демографічної структури. Поняття біотичного потенціалу. Чисельність та щільність популяцій у тварин та рослин. Процес і визначення розселення. Типи росту ареалу. Сезони розмноження. Частота народжень. Фактори смертності. Ефемерний та лабільний типи динаміки чисельності. Гіпотези: стресу, коливань “хижак-жертва”, відновлення харчових ресурсів, кількості їжі, генетичного контролю. Фактори, що не залежать від щільності населення. Фактори, що залежать від щільності населення. Охорона популяцій. Принципи організації промислу. Регуляція чисельності.