Метою викладання дисципліни “Популяційна екологія” є формування у магістрів цільного уявлення про популяційний рівень організації живої матерії.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Популяційна екологія” є:

Охарактеризувати природні популяції рослин і тварин;

Розглянути основні напрямки вивчення природних популяцій;

Сформувати уявлення про основні коцепції сучасної популяційної екології;

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

Знати:

Різні підходи до визначення поняття популяція

Статистичні та динамічні параметри популяцій

Основні методи визначення чисельності та щільності популяцій

Способи виявлення просторової структури популяцій

Способи опису статевої та вікової структури популяцій

Основні типи міжпопуляційних взаємодій

Вміти:

Здійснювати оцінку чисельності та щільності природних популяцій;

Визначати характер просторової структури популяцій;

Описувати статеву та вікову структуру популяцій;

Будувати таблиці виживання та проводити їх інтерпритацію;

Розпізнавати основні типи міжпопуляційних взаємодій.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу Визначення популяції. Предмет та завдання популяційної екології. Фактори, що визначають наявність видової популяції у конкретному об’ємі простору.

Маса популяції. Протяжність популяції. Масова щільність популяції. Чисельність популяції. Чисельна щільність популяції. Методи оцінки щільності популяції. Статистичні характеристики популяції.

Статева структура популяції. Просторово-генетична структура популяції. Вікова структура популяції. Речовинні, енергетичні та інформаційні; космічні, планетні та екосистемні; абіотичні, біотичні та антропогенні екологічні фактори.

Концепція екологічної ніші. Динаміка популяції. Розмноження. Таблиці виживання. Динаміка маси популяції. Зміна ареалу популяції. Динаміка розподілу особин популяції. Регуляція чисельності та біомаси. Екологічні стратегії. Основні механізми регуляції чисельності та щільності популяцій.

Харчові, середовищні та статеві антагоністичні й неантагоністичні відносини популяцій різних видів.

Правило об’єднання у популяції. Правило коливань чисельності. Принцип мінімального розміру популяцій. Правило популяційного максимума. Правило лімітів популяційної чисельності. Принцип екосистемної регуляції чисельності популяції. Правило харчової кореляції. Правило зберігання видового середовища існування. Правило топографічного або популяційного мережива ареалу.

Особливості популяцій людини. Взаємодія популяцій людини з популяціями інших видів організмів. Закони, принципи та правила функціонування системи “людина – природа”. Управління природними популяціями.