Курс «Теорія та практика перекладу дипломатичної кореспондеції та міжнародних документів» розрахований на магістрів-політологів, що вивчають різні аспекти міжнародних відносин і викладається на англійській мові. У наш час у зв’язку з розширенням суспільних міжнародних контактів, інтернаціоналізацією економічної активності, уніфікацією систем діловодства, а також створенням нових видів передачі інформації (Internet, Fax, SMS, MMS) значно виріс обсяг ділового мовлення і з’явилися якісно нові форми ділової комунікації. Це виражається у збільшенні вагомості «ділового дискурсу», оновленні й диференціації палітри мовленнєвих жанрів, а також в ускладненні комунікативних і власне мовних завдань, з якими стикаються учасники комунікативного акту. Ділова кореспонденція охоплює різноманітні галузі діяльності людини і є основою існування таких сфер діяльності, як дипломатія, комерція, а також міжнародно-економічне, наукове й культурне співробітництво. Сучасна лінгвістика глибоко досліджує функціонування мови у процесі комунікативної діяльності, тобто застосування засобів мови в якості засобів спілкування.

Студент повинен вміти самостійно критично мислити через набуття вмінь визначати й аналізувати граматичні явища в рамках сучасних мовознавчих концепцій, використовувати лінгвістичні поняття при аналізі  парадигматичних і синтагматичних відношень, лексичних і граматичних аспектів слова,  принципів розподілу слів на лексико-морфологічні та лексико-синтаксичні класи; давати характеристику граматичних  розрядів слів англійської мови, природи, статусу, реалізації та актуалізації ними граматичних категорій у різноманітних контекстах; визначати природу синтаксичних відношень, зв’язків, процесів; диференціювати граматичні явища мови-джерела та мови перекладу; користуватися трансформаційними моделями; обґрунтовувати адекватність перекладу граматичних явищ.

Офіційно-діловий стиль є макросередовищем комунікації виключно у сфері офіційних взаємовідносин людей, а саме у сфері правових відносин і політичного управління. Ця сфера охоплює діяльність уряду, міжнародні відносини, юриспруденцію, торгівлю, економіку, військову галузь, сферу реклами, спілкування в офіційних установах, у житті окремої людини. У структурі офіційно-ділового стилю виділяються два підстилі: офіційно-документальний (мова дипломатії та законів) та розмовно-діловий (службова переписка, ділові папери).

Офіційно-діловий стиль передбачає: 1) високу регламентованість мови; 2) офіційність; 3) безособовість лексичних конструкцій.

 Основною метою курсу «Теорія та практика перекладу дипломатичної кореспондеції та міжнародних документів» є набуття досвіду роботи з діловою кореспонденцією.

Завданнями даної дисципліни є поглиблення знань студентів з точки зору вироблення та вдосконалення навичок розуміння міжнародної документації та ділового мовлення на матеріалі тем, передбачених програмою. Передбачаються вправи на тренування вільного користування словами та фразеологічними одиницями, характерними для різних видів документів, що є в обігу в міжнародних організаціях, вивчення кліше та сталих висловів, притаманних певним видам документів, оволодіння навичками їхнього перекладу.

Дисципліна «Теорія та практика перекладу дипломатичної кореспондеції та міжнародних документів» формує наступні загальні компетентності – уміння:

  • виявляти, ставити та вирішувати проблеми; 

  • застосовувати знання у практичних ситуаціях;

  • виробляти базові уявлення про мову як особливу знакову систему, її природу та функції, про генетичну і структурну типологію мов світу;

  • демонструвати знання з теорії та історії мови;

  • розуміти структуру філологічної науки  та її теоретичних основ;

  • розуміти значення всіх підсистем мови для вироблення вмінь аналізувати мовні одиниці, визначати їх взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють;

  • здатність набувати нові філологічні знання шляхом самостійного навчання, використовуючи вже здобуті).

Після засвоєння матеріалу навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • понятійний апарат граматики; 

  • класифікації частин мови, їх  сучасний стан в англійській мові;

  • граматичні категорії в системі морфології;

  • парадигми непредикативних та предикативних синтаксичних одиниць у сучасній англійській мові; методи лінгвістичних досліджень, закономірності граматичної будови англійської та української мов, їх корелювання у перекладі.