Мета курсу – дати студентам наукові, методологічні основи вивчення дитячої літератури, подати найважливіші відомості з історії її розвитку, виробити вміння самостійно аналізувати художні твори у єдності їх естетичної і соціально-етичної сутності.
Даний курс познайомить студентів з найкращими фольклорними творами, творами української та світової дитячої літератури, більшість з яких довгий час не друкувалися. У творах В. К. Винниченка, Б. Д. Грінченка, В. Стефаника, В. О. Сухомлинського, В. Нестайка, Миколи Трублаїні глибоко розкривається дитяча психологія, мотиви поведінки дітей, соціальні умови їх існування. Ці книги проголошують і возвеличують найбільші людські цінності: доброту, справедливість, співчуття, взаєморозуміння. Автори переконливо доводять, що дитину необхідно виховувати змалку в атмосфері доброти, лише так можна змінити людське суспільство на краще.
Такі автори як Микола Трублаїні, Всеволод Нестайко, Василь Сухомлинський надзвичайно захоплююче розповідають дитині про світ природи, тварин. Письменники розкривають психологію тварин, пояснюють дітям, що тварин не можна вбивати, вони, як і людина мають право на життя, вони люблять, страждають, ображаються. Тварини – це цілий світ, який людина може для себе відкрити, якщо захоче. Пізнати природу можна лише шляхом любові, спостережливості, уважності, уважності, а не шляхом безглуздого вбивства заради мисливського задоволення і втіхи.
Книга для дітей – це книга і для дорослих. Більшість дорослих вважає, що дитину необхідно виховувати лише зауваженнями, лайкою, бійкою, але єдиний правильний шлях до дитячого серця – це доброта і любов. Свого часу А. Ліндгрен вдалося змінити власними творами ставлення шведської громадськості до дитини. Письменниця часто бачила, що батьки занадто жорстоко ставляться до дітей, і вона розповіла, які вразливі ці маленькі істоти, діти. Дорослим обов’язково потрібно згадати своє дитинство – це і є шлях до взаєморозуміння між батьками та дітьми.
Дитяча література не лише захоплююча, але й дієва, вона допоможе дитині пізнати самого себе, радість і цінність людського життя.
Завдання вивчення дисципліни:
– забезпечити теоретичну і практичну підготовку студентів, майбутніх учителів початкової школи;
– дати студентам наукові, методологічні основи вивчення дитячої літератури, подати найважливіші відомості з історії розвитку дитячої літератури;
– ознайомити з основними базовими літературознавчими категоріями і поняттями, виробити вміння самостійно аналізувати художні твори у єдності їх естетичної і соціально-етичної сутності.
– підготувати студентів доцільно використовувати твори художньої літератури у процесі виховання дітей дошкільного віку і учнів початкових класів.
У результаті вивчення навчальної дисципліни у студента мають бути сформовані такі компетентності:
– Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у професійно-педагогічній діяльності, що передбачають застосування теоретичних положень і методів педагогіки, психології та методики навчання української мови і літературного читання. й характеризуються комплексністю та невизначеністю умов
– Здатність навчатися й оволодівати сучасними знаннями, зокрема, інноваційними методичними підходами, сучасними системами, методиками, технологіями навчання, розвитку й виховання учнів початкової школи.
– Здатність до пошуку, оброблення та аналізу, систематизації й узагальнення інформації з різних джерел, зокрема професійно-педагогічної, та формулювання логічних висновків. – Здатність спілкуватися державною мовою на офіційно-діловому рівні; володіти навичками нормативного літературного мовлення (його усною та писемною формою) в різних сферах комунікації. Здатність до розуміння чужих і продукування власних програм комунікативної поведінки, адекватних цілям, сферам, ситуаціям спілкування, активній взаємодії з іншими мовленнєвими суб’єктами.
– Здатність до застосування професійно профільованих лінгвістичних і літературознавчих знань, умінь та навичок, що становлять теоретичну основу початкового курсу мови навчання, мови вивчення, літературного читання та їхніх окремих змістових ліній. Складниками філологічної компетентності є лінгвістична, мовленнєва, літературознавча.
– Здатність ефективно діяти, розв’язуючи стандартні та проблемні методичні задачі під час навчання учнів освітньої галузі/змістової лінії: літературне читання.
– Здатність упроваджувати сучасні навчальні технології, інноваційні підходи, передовий педагогічний досвід до окремих питань освітньої галузі/предмета: літературне читання початкової школи.
– Здатність у будь-якій педагогічній ситуації орієнтуватися на всіх учасників навчально-виховного середовища, приймати правильні рішення і, як наслідок, досягати поставленої мети навчання й виховання.
– Володіння змістовим аспектом комунікації, термінологією, мовленнєвими конструкціями, що притаманні предмету – літературне читання.
Програмні результати навчання:
– Засвоїти методологічні основи вивчення дитячої літератури, найважливіші відомості з історії розвитку дитячої літератури; основні базові літературознавчі категорії і поняття.
– Вміти самостійно аналізувати художні твори у єдності їх естетичної і соціально-етичної сутності; доцільно використовувати твори художньої літератури у процесі виховання дітей дошкільного віку і учнів початкових класів.
– Моделювати процес навчання учнів початкової школи предмету літературне читання.
– Ефективно діяти, розв’язуючи стандартні та проблемні методичні завдання під час навчання учнів освітньої галузі/змістової лінії літературне читання.
У результаті вивчення навчальної дисципліни у студента мають бути сформовані такі компетентності:
– Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у професійно-педагогічній діяльності, що передбачають застосування теоретичних положень і методів педагогіки, психології та методики навчання української мови і літературного читання. й характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.
– Здатність навчатися й оволодівати сучасними знаннями, зокрема, інноваційними методичними підходами, сучасними системами, методиками, технологіями навчання, розвитку й виховання дітей у дошкільних закладах.
– Здатність до пошуку, оброблення та аналізу, систематизації й узагальнення інформації з різних джерел, зокрема професійно-педагогічної, та формулювання логічних висновків.
– Здатність спілкуватися державною мовою на офіційно-діловому рівні; володіти навичками нормативного літературного мовлення (його усною та писемною формою) в різних сферах комунікації. Здатність до розуміння чужих і продукування власних програм комунікативної поведінки, адекватних цілям, сферам, ситуаціям спілкування, активній взаємодії з іншими мовленнєвими суб’єктами.
– Оперування сучасними науковими позиціями щодо вимог до організації педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі, його мети, завдань, принципів та основних напрямів.
– Спроможність аналізувати різні системи виховання й навчання дітей з позиції їхньої традиційності та інноваційності.
– Уміння аналізувати педагогічний процес у дошкільному навчальному закладі з позицій реалізації в ньому сучасних освітніх підходів та реалізувати вимоги конкретних підходів на практиці.
– Цілісне уявлення про сучасні теорії й методики навчання й виховання дітей дошкільного віку.
– Вільне оперування інноваційними технологіями дошкільної освіти.
– Здатність реалізувати вимоги принципу індивідуалізації навчання і виховання дітей в різних групах дітей дошкільного навчально-виховного закладу.
– Спроможність до якісної самопрезентації в умовах комунікативної взаємодії.
– Володіння навичками використання інформаційних і комунікаційних технологій.
Програмні результати навчання:
– Засвоїти методологічні основи вивчення дитячої літератури, найважливіші відомості з історії розвитку дитячої літератури; основні базові літературознавчі категорії і поняття.
Вміти самостійно аналізувати художні твори у єдності їх естетичної і соціально-етичної сутності; доцільно використовувати твори художньої літератури у процесі виховання дітей дошкільного віку і учнів початкових класів.
Знати традиційні та інноваційні технології організації і проведення методичної роботи в дошкільному навчальному закладі.
Уміти управляти інноваційною діяльністю в системі дошкільної освіти; застосування процедури проектування, моделювання та обґрунтування інновацій; уміння ефективно застосовувати інноваційні технології в процесі організації навчання і виховання в дошкільному навчальному закладі.